Після успішного переселення з «магічного урологічного» додому пройшло біля тижня. Видужував активно, гуляли з жінкою і внуком над Дніпром. Життя вдалось! І раптом –бац! Післяопераційне ускладнення, яке буває досить часто – орхіт… Знову на три тижні у ліжко , уколи, антибіотики, пігулки, компрес… Через пару днів знайшов у цьому всьому чимало гумору. Зліпив віршика, думав – для рубрики «не для жінок». Відіслав друзям по клубу, дідам і парубкам. Десь біля двох десятків листів. І от (на диво!) майже всі написали вердикт :»Виставляй! Гумор хоч і натуралістичний, проте життєвий. А про те, що у тебе оті самі частини тіла, які запалились, існують по природній конструкції, жінки і так здогадуються. Так що – в друк!» Змушений підкоритися більшості… Хоча і не без задоволення та лукавої усмішки. Ловіть!
Сміх крізь сльози.
( Або про орхіт)
Скажіть, за що мені все це?!!
Розперло дідові яйце…
Сную роздутий, мов рахіт…
А зветься ж гарно як : «Орхіт»!
Можливо, що не до лиця
писать про вибрики яйця,
та прошу зрозуміти це –
душа ж болить за те яйце!
Нелегка справа – встати, сісти,
А треба ж вмитися, поїсти,
Уколи, ліки – все за раз…
А потім ще й на унітаз!
Компрес з горілки на те місце,
Що не дає без болю сісти,
А він вогнем пече, падлюка!
(Щоб від горілки – така мука?!)
І як назвати кару ту?
Мабуть, що «яйця у спирту»!
На кухню сунусь в штанах спортивних,
А в плавках в мене – компрес активний
І там стирчить такий бугор!
Ой, треба бачить це «ОГО»!
Стримати регіт жінка хоче…
Ні…Не вдалось – як зарегоче:
«Тебе б в трико – і до балету!
Твої були б усі кобєти»!
Я , друзі, геть зійшов з лиця!
( Що не стосується яйця…)
І нащо нам ті причандали,
Щоб в старості так діставали?!
Нехай би в років шістдесят
Ті балабони, що висять,
Тихесенько собі зів*яли
І мирно уночі відпали…
Можливо, скаже хтось :» Рахіт!
У нього, бачите, орхіт,
То ж він усім ТАКЕ бажає!»...
Хай, хто здоровий, вибачає…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559517
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 13.02.2015
автор: Анатолійович