Венеціанка

[i](вірш  старий,  але  "валентинковий")    :)[/i]

*****

Трохи  ніжності,  спраги,  кохання  –  
ніч  напоєна  запахом  спецій.  
Я  порину  у  світ  чаклування  
стародавніх  рецептів  Venezia...  

Тут  краплиночку  зваб  і  спокуси,  
крихту  сутінків  запаху  моря.  
Ароматом  мальвазії*  мусим  
окропити  сторінки  історії...  

.......  

У  Венеції  –  День  Валентина.  
Наче  квіти  -  фліртуючі  пари.  
Скрізь  кохання  -  на  фресках,  картинах,  
всюди  –  ніжної  пристрасті  чари!  

У  звабливих  очах  куртизанок  
твій  двозначний  ловитиму  погляд.  
Підійду.  Пропоную  світанок  
зустрічати  в  обіймах  і  поряд.  

У  пітьмі  на  Corte  del  Cavallo*  
розрізняю  вуста  піввідкриті.  
І,  як  згода  -  стискання  долоні  
в  рукавичці,  що  золотом  шита...  

Ти  у  масці.  Одвічна  загадка.  
Хто  насправді  ти  -  знатна  сеньора?  
Як  вино,  мене  вип”єш  спочатку?  
Спопелиш?  Чи  захочеш  покори?  

В  лабіринтах  твоєї  одежі  
відшукав  насолод  діаманти.  
У  пурпурі,  карміні  і  бежі  
ми  –  кохання  палкі  дуелянти...  

Поряд  -  крики  нічні  гондольєрів.  
Між  каналами  -  відблиски  ночі.  
Ти  -  спокусливо-горда  Венера  –  
у  полон  знов  здаватися  хочеш...  

Дзвін  Сент-Марка*  не  будить  уранці.  
Ти  вже  зникла.  Тебе  вже  немає.  
Рукавичка...  Nessuna  speranza*!...  
Чи  побачу  тебе?  
Я  не  знаю...  

.....  

…у  звабливих  очах  куртизанок  
безнадійно  шукаю  твій  погляд.  
Ось  Венецію  скоро  світанок  
зафарбує  у  золото  моря…  

Запах  пристрасті  твій  пам’ятаю...  
Як  забути  цей  голос  contralto*?!  
Ось  проїздом  в  далекому  краї,  
завітав  я  в  кав’ярню  Rialto*.  

Очі  –  ніби  бездонні  озерця.  
Це  не  ти!  Бо  не  вірю  я  в  диво.  
Погляд  твій  –  наче  лезом  у  серце!  
Саме  так,  бо  тобі  це  властиво.  

Ти  мене  наче  зовсім  не  бачиш,  
бо  рука  –  у  руці  кавалера.  
Рукавичок  на  всіх  не  настарчиш,  
правда  ж,  мила,  зрадлива  Венеро?!  

Не  влаштую  сьогодні  duello*  –  
це  не  те,  що  врятує  кохання!  
Та  кохання  й  нема.  Це  -  пустеля.  
І  Venezia  в  серці  -  востаннє…  

2011  р.
_____________________________  

*Мальвазія  -  сорт  вина  
*Corte  del  Cavallo  -  одна  з  центральних  площ  Венеції  
*Сент-Марк  -  кафедральний  собор  Венеції  
*Nessuna  speranza  (італ.)  -  нема  надії  
*contralto  (італ.)  –  низький,  «оксамитовий»  жіночий  голос  
*Rialto  –  вулиця  у  Венеції  
*duello  (італ.)  –  дуель,  поєдинок

[youtube]https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=VSLZIXa6hEU[/youtube]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2015
автор: She said: gray...