Не віриться, що ти загинув,
Заснув, чи просто помиливсь.
В душі моїй тече лавина,
Не гарних відчуттів якихсь.
Хтось каже доля, збіг обставин,
А хтось говорить, що це зло,
Яке ти дуже зацікавив,
Словом розгнівавши його.
Ти нам співав «давай мовчати»,
А сам, що думав говорив,
Біду накликавши до хати,
Її на смерть перетворив.
Пішов ти рано і поспішно,
Не дописав сотні пісень.
Ти не загинув – ти навічно,
Останешся в серцях людей.
Твій корабель хай спочиває,
Зустрінемось на глибині.
Наш океан ще більше знає,
Всі таємниці там – на дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559391
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2015
автор: Дядя Вова