В сутінках день, здавалось,
ховався до лона снів.
Ми з тобою не зустрічались,
ти іще не наснився мені.
Бувають жагучими мрії,
бувають нестерпними сни,
і я ще не розумію,
навіщо зустрінемось ми.
Я - твоя сутінкова мрія,
а ти - мій сутінковий сон,
я і мати твоя і повія,
я за тебе піду в вогонь.
Є кохання в чеканні любові,
бо є мрія в чеканні сну.
Тихі барви двокольорові
попереждають весну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559362
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2015
автор: Олена Акіко