Дякую тобі за мовчання,
За у чані настояну вірність,
Гірко проковтнуту.
За те, що не бовкнули,
Коли було просто, тихо.
Іноді, коли говоримо,
Стаємо крихкими, крихітними,
Не розуміємо один одного,
Кличемо лихо
Й у злості заплющуєм очі.
Дякую за те, що хочеш
Мовчати зі мною,
Це, напевно, найбільша любов
Найменша потреба в слові,
Природня відданість,
Бо подивись, он дерево хилиться
До іншого
Нишком, смиренно, любляче.
Так от і я, будучи
Людиною.
Хай крик відпочиває.
Дякую за мовчання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559226
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2015
автор: Sandra CurlyWurly