Неприкаяна любов

Полюбив  дівчину  з  рідного  села,
До  її  хатини  стежка  пролягла.
Полюбив  дівчину  на  свою  біду,
А  тепер  спокою  в  серці  не  найду.

                           Приспів:
А  моя  любов  неприкаяна,
Усю  душу  бентежить  вона.
У  думках  живе,  то  у  сни  прийде,
Первоцвітом  весняним  цвіте.

Поїхала  в  місто  вчитися  вона,
Незадовго,  з  іншим  доленька  звела.
Розійшлись  дороги,  спалені  мости,
Першої  любові  ми  не  вберегли.

Думав,  що  забуду,  думав  все  пройде,
Первоцвіт  любові  в  серці  відцвіте.
Щоб  її  забути,  з  іншою  взяв  шлюб,
Негадав,  не  думав,  що  буду  однолюб.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559206
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 12.02.2015
автор: Віктор Кущина