У скринці, за прозорим склом,
Немов опале пріле листя,
Громадиться чужа любов і небайдужість промениста.
З глибин страждань блищить життя в кольорах обраного фото.
Всміхається він чи вона відверто щиро безтурботно.
"Міняю на життя життя! Віддам усе і душу й тіло!» - ,
без розпачу без каяття -,
« щоб врятувати від могили.»
Єдину втіху, рідну кров щоб захистити від страждання,
Родина кличе до основ людського співпереживання.
Отак живеш-отож плати.
Не можеш - отже ніде дітись.
Моли, благай, проси...проси.
Таких, як ти багато в світі.
Вимірюй мріями свій шлях,
плануй, борись, роби, очікуй.
Лиш заважає гіркий страх, що й за любов треба платити.
За радість, спокій, за сім'ю, за дім,і за дітей майбутнє… за все
і навіть за війну,
її лиху криваву сутність
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559139
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2015
автор: ABIV