Я вас викликав, щоб сказати, чого вам треба
Та я сплутав всі мови, мов в Вавилоні.
І тепер я в розпуці кусаю руки,
А ви дивитесь, сповнені сподівання.
Вчора з річки дістали чийогось сина
І він дивно та радісно посміхався,
Втаємничений був вже в усе на світі,
Тільки світ йому більше не був цікавий.
Тільки світ йому більше не був, та й годі.
Там за пагорбом царство й вода для спраглих,
Йдіть шукайте: не ви, так дійдуть хоч діти.
А я сплутав всі мови – чекати марно,
Не відкрию вам істину, як вам жити.
Йдіть, напийтесь, відчуйте – життя нетлінне,
Йдіть, - вода там прозора й дає прозріння.
Вчора з річки дістали чийогось сина, -
Він вступився вам правом на воскресіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559107
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2015
автор: NNNP