Слово. Люблю.

Пошепки,  ніжно,  ласкаво,  співаючи,
Бережно  слово  до  вуст  притулила.
Поспіхом,  швидко,  надійно  ховаючи,
Серце  бурштиновим  медом  зцілила.

Солодко-солодко,  місячну  музику
Вмить  розігнала  по  закуткам  тіла.
Вміло,  невпевнено,  ґудзик  за  ґудзиком
Душу  твою  роздягнути  хотіла.

Соромно,  холодно,  вкритий  мурахами,
Хочеш  сховати  оголені  струни.
Може  не  будемо  більше  невдахами?
Може  зрівняємо  в  ряд  свої  шхуни?

Бачу  ти  слово  смакуєш  вповільнено,
Що,  незнайоме?  Незвичний  десерт?
Ти  насолоджуйся  –  я  уже  звільнена.
Схочеш  –  напишеш.  Залишиш  конверт.

Вміло,  невпевнено,  ґудзик  за  ґудзиком,
Душу  безлисту  в  тобі  загублю.
Лиш  би  почути  із  вуст  твоїх  музику,
Ніжне  і  пошепки  слово  люблю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558960
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2015
автор: Інель