Тихенько моє місто спить,
Схилились до землі дерева,
Заснув сивий Дніпро умить,
І Лавра спить мов королева.
Каштани сплять, ворота золоті,
У сяйві незрівненнім спить Софія,
Узвіз Андріївський огорнутий в пітьмі
Рахує в небі зоряне сузір`я.
У центрі тиша, спить старий Майдан,
Годинник йде, не може зупинитись.
Весь Київ наш, мов Тихий океан,
Який чекає ранку, щоб збудитись.
І засинаю я, із Києвом разо́м,
Легенький вітер мене зігріває,
Зливаються всі звуки в унісон,
І знов в країну снів я поринаю...
11.02.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558959
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.02.2015
автор: Катерина Болдиревська