Життя тече крізь пальці , як вода.
І знову я стою на роздоріжжі.
Попереду туман. Позаду мла.
Рушає кінь, я відпускаю віжжі.
І крізь туман з'являються вогні,
Такі далекі, ніби недосяжні.
Я тішуся, що я ще на коні
Й навколо горизонти неосяжні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2015
автор: Онофрійчук Наталя