Розбираю твій одяг, а серце болить і болить,
Ось ця блузочка гарна,у ній ти любила ходити…
Це твій шарфик і светрик, на сонечку нитка блищить,
І парфумів твоїх аромат в намальованих квітах.
Добрий смак мала, мамо,і в одязі, і у речах,
А мені, як до неба далеко до цього таланту,
Аби можна було хоч на фото ,у рідних очах
Ту пораду знайти, ще яку ти не встигла надати.
Піклування твоє про всяк час захищало теплом,
Це мені дозволяло вдаватися експериментів .
Добре бути упевненим,що як в сімейний альбом,
Повертатимусь вічно до найщасливіших моментів.
А тепер…обережно торкаюсь знайомих речей,
Відчуваю у кожній твою щиру люблячу душу,
Мамо-мамо, як важко у смутку зимових ночей
Відшукати свій спокій й тримати його непорушно.
Розбираю твій одяг, занурююсь в шафу твою,
Щось собі залишу,ну а решту – роздати знайомим,
Мамо - мамо, чи бачиш , як сповнене серце жалю,
Як під вечір виснажуюсь,падаю в ліжко від втоми.
Довго – довго ще буде в моїй голові каламбур.
Хто придумав, що з часом біль втрати стає менш болючим…
Як, мамусю, пасує мені,на кофтинці ажур,
Ти її прикрашала на свято собі власноручно.
А для когось - це спадщина, навіть хтось заздрить мені,
Що тепер кожен день можу в модних речах шикувати,
А для мене - це пам'ять і спроба вернутись у дні,
Коли ми по крамницях любили с тобою гуляти…
Ти живеш у мені, у сестрі і у батькові теж,
Просто ти відійшла на хвилинку, а ми забарились,
Ми зустрінемось там, трошки згодом, за межами меж,
Ну а зараз за вікнами разом і сірість, і сирість…
Розбираю твій одяг, складаю його у стопки,
Весь він стильний, новий, та і ти ще ж була молодою..
Ти десь тут..відчуваю… на відстані просто руки…
І у дзеркалі бачу, як ти споглядаєш за мною…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558815
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.02.2015
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)