Ти ловиш чарівних китів
У тонкі тенета уяви.
І вигини їхніх хребтів
Над морем застигли із лави.
Це образ глибин буття.
Це істини сни прозорі.
Торкнутися хочу я
Очей, де палають зорі.
У час, коли ти стаєш
Подібним таким до Бога,
Немовби не маєш меж
Ні доброго ні лихого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558705
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2015
автор: Night