все буде добре, чого б це лиш не коштувало.
все буде добре, і радості стане немало.
сірий птах знов відлетить в невідомих днів вирій,
змій смутку зникне в норі, котру сам колись вирив.
зими впадуть в літа, ночі обернуться в дні.
ранки не будуть самотні, не будуть одні...
а вечір стане початком кінця сліз й печалі,
пíде сумний час години звіряти невдалі.
ця земля оживе, світ зміниться вже на краще.
небо й вода будуть чисті, а люд — не пропащий.
все, що було схоже на соціальную норму,
зникне у товщі років, піском й ґрунтом загорне.
все буде добре і краще, інакше ніяк.
зло теж відступить, отримавши вже переляк.
де була темрява, сонце розчистить дорогу,
де була лиш розруха, зведуть храм людині [не богу].
Fiat lux
10.02.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558621
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2015
автор: Микита Баян