Я помолитись, мамо, хочу Богу:
Нехай вітрам покаже він дорогу,
Щоб понесли незнаними стежками
У світ журбу, що стелиться снігами.
Лягає сріблом на кохані скроні,
Дощем на ніжні втомлені долоні.
На Бога Ви плекаєте надію.
Я помолюся з Вами, як умію.
Я помолитись, мамо, хочу Богу,
Хай зайву він жене від Вас тривогу.
За мене Ваше тішиться серденько
І квітне повсякденно, люба ненько.
Сміються щастям хай ласкаві очі,
Що недоспали у турботах ночі.
Навчали жити Ви свою дитину
В душі і серці з Богом лиш єдиним.
За Вас молюся, мамо, як умію…
Несу в душі свою святу надію
І те, що в серці вічно буде жити,
Бо матір неможливо не любити!
сл. Алли Гавришко-Бабічевої
муз. Ольги Янушкевич
https://drive.google.com/file/d/0B21H2Ls0Y2Z9OE9mQm1fUzNwSEE/view?usp=sharing
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558552
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2015
автор: Алла Гавришко-Бабічева