[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QP3YywgRx5A[/youtube]
За посилання дякую Артурі Преварській
І
По дендритах* чутливих вулиць,
острівцями нейронів**-площ,
я до серця твого простую,
де пульсує фонтанно дощ.
Схоже це на маршрути долі
(із прикмет відгадаю шлях):
он готично стримлять тополі,
а над ними літає птах –
пір’я в колір ультрамарину
в бризках піни вершкових хмар…
Ноти пісні, немов хвилини,
що з годинника – понад план…
Загострились чуття стрілою:
де чекаєш моїх долонь?
Тільки квітка?.. «Тобі з любов’ю…»
І вітри землетрусом скронь…
Знову жарти зіграла пам’ять:
загубила ключі й втекла…
Фотокартки сумний гербарій
під холодним цілунком скла…
ІІ
І так щодня, щотижня… скільки треба…
у кілометрах формул, креслень, дат…
Він має сотні варіантів неба –
від хмарки до блавату на дахах…
«Гектари» площ, і радіани вулиць,
і півтонИ замріяних вітрів…
будинків лабіринти очі мружать –
все саме так, як він того хотів:
у байтах віртуалиться реальність…
3D пейзаж по пікселях тече…
Цей світ живе у вимірі чекання…
Він звик до цього… зболено… уже…
парад секунд завершує свій відлік…
Співають тихо двері до-мі-соль…
Вона іде, всміхаючись блакиті,
а він… чекає…співпадіння… доль…
Її веде якесь чуття знайоме
по гіперпосиланнях перехресть...
А він програм перевіряє коди,
Тримає під контролем GPS…
Та сама мить… і квітка-семицвітка…
Вона згадає… буде все, як слід…
Та знову збій… у пам’яті поблідлій…
знов помирає електронний світ…
І так щодня… халат… палата… кроки…
політ надій, як обтинання крил…
Він не чаклун… він нею марить просто…
Кохання квітка… віртуальність мрій…
*Дендрит - це розгалужений відросток нейрону.
**Нейрон - електрично збудлива клітина, що обробляє та передає інформацію у вигляді електричного або хімічного сигналу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558420
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2015
автор: ptaha