***
Аж в серце – погляд, комплімент...
і шепіт... – мертвого пробудить...
Тут доля ставить свій акцент.
Невже упустиш цей момент
від остраху: "Що скажуть люди?!"
***
У ніжній зажурі таї́шся,
ховаєшся, мов від напа́сті...
Ну... – раз обпеклась... Чом боїшся
наважитись знову на щастя?
***
Втопилась в спраглій чорноті очей...
чи в чорній пастці зоряної ночі...
Магічна сила його губ, плечей...–
солодка смерть цнотливості дівочій!
9.02.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2015
автор: Світлана Моренець