З-поза  обрію  сходить  сонце,
певно  сон  це.

Впаде  росами  -  ти  щаслива,
буде  злива.

На  світанку  здійметься  вітер  -  
вирве  квіти,

А  як  дощ  нізвідкіль  залиє  -
то  зогниє.

Вийдеш  зрання  і  вже  до  ставу,
пахнуть  трави.

Не  повернеш  бігом  до  хати-
ти  літати.

Як  сусідські  тобі  прогнози  -
так  морози.

А  як  нині  погода  вдасться  -  
буде  щастя.

Він  довіку  тебе  кохатиме,
і  колись  ці

Його  пестощі  ти  гойдатимеш
у  колисці.


Помаранчева  дівчинка

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558285
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2015
автор: Помаранчева дівчинка