З-поза обрію сходить сонце,
певно сон це.
Впаде росами - ти щаслива,
буде злива.
На світанку здійметься вітер -
вирве квіти,
А як дощ нізвідкіль залиє -
то зогниє.
Вийдеш зрання і вже до ставу,
пахнуть трави.
Не повернеш бігом до хати-
ти літати.
Як сусідські тобі прогнози -
так морози.
А як нині погода вдасться -
буде щастя.
Він довіку тебе кохатиме,
і колись ці
Його пестощі ти гойдатимеш
у колисці.
Помаранчева дівчинка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558285
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2015
автор: Помаранчева дівчинка