перевод с украинского языка
Владимир Петков ©
ПОЭМА ОТВАГИ
(Poeme electrique)
В ночи пятнит фонарная рама.
Белеет постель я не сплю.
Стихла промчавшись уличная драма.
У-лю-лю.
В засыпающей мысли
Искры гирляндовых слов.
Я хочу чтоб мне приснилась Гренландия
В бриллиантах бескошмарных снов.
Друзья мои, закройте энциклопедии и
фолианты!
Друзья мои, с экстазным восторгом — вперёд!
Пусть каскадно голубятся веранды
И опу́рпурит бредом восход.
Кто крикнул: — Страшно — на грудах камней?
Матери скажи: надежд не оправдал!
Потому что в душе её стало темней,
А ты в стороне переждал.
Несознательных ниток миллионов руками
Затянулся вдруг мир и нет.
Энергия — электрическими ручейками —
Наполнила море —
Погибнут больные, погибнут смешные вскоре
В распаде утраченных лет.
Я зажёг электричество — что там?
Друзья мои ночью — это для вас!
Не могу я привыкнуть к болотам —
Не могу я спокойно спать.
Кто зажигает во тьме неуверенной
Факел в пугающую пустоту?
Кто освещает мечтам потерянным
Дорогу и руин красоту?
Сбегайтесь титаны и великаны
Тайными силуэтами со всех сторон!
Это я зажёг электричество!
Это мой колокольный звон!
Не бойтесь пророков скоро,
Не оглядывайтесь, не возвращайтесь назад!
На кладбищах, в цветах поэтического сора,
Извивается мистический гад.
Я люблю, люблю бульварные взоры,
Я несмелым не дам руки.
Кто умирает, занимая голод?
Кто спросит неистово: — Кинь —?
Перейди, перейди раздражённую улицу,
Просто в глаза сумасшедшему глянь.
Пусть мозг и внимание напряжённо трудятся,
А ты рассмейся и встань!
И когда будет страшно и холодно —
Зайди в городской сад.
Друзья мои, не бойтесь пророков!
Друзья мои, не возвращайтесь назад!
А кто испугается
неожиданного крика
и большого количества —
Тот опозорил
великое время
своим существом в тот же час.
Друзья мои! Я встал и зажёг электричество —
Друзья мои, ночью — это для вас!
1918 р., из книги «Девять поэм»
13. 12. 2014
__________________________________________________________
ПОЕМА ВІДВАГИ
(Роеmе electrique)
Нічно. Плямить ліхтарна рама.
Ліжко біліє бо я не сплю.
Стихла промчавшись улична драма.
У-лю-лю.
В засипаючу думку
Іскри гірляндних слів.
Я хочу щоб мені приснилась Гренландія
В брильянтах безкошмарних снів.
Друзі мої, закрийте енциклопедії й
фоліанти!
Друзі мої, з екстазним за́хватом — вперед!
Хай каскадно блакитяться веранди
І опурпурить всесвіт бред.
Хто скрикнув: — лячно —?
Скажи матері, що ти не справдив надій!
Бо в її душі стало мрячно
І — призирний — ти отримаєш сміх — мій.
Несвідомими нитками
Перетягнувся світ.
Енергія — електричними струмками —
Завладала морем —
І згинуть кволі, згинуть комічні, згинуть
хорі
в розпаді невикористаних літ.
Я запалив електри́ку —
Друзі мої, ніччю — це для вас!
Я до болота й спання не звикну —
Я не можу, не можу спать.
Хто засвітив у млі непевній
Смолоскип блискучий, смолоскип з-над
стін?
Щоб осві́тлить дорогу мрії марній,
Щоб осві́тлить красу руїн?
Збігайтесь, збігайтесь, титани-велетні
Таємними силуетами з усіх сторін!
Бо я засвітив електри́ку!
Бо я задзвонив у дзвін!
Не бійтесь вісникі́в,
Не оглядайтесь, не повертайтесь назад!
На кладовищах, в квітах запоезених
смітників,
Вигинається містичний гад.
Я люблю, я люблю бульварні погляди,
Я не подам несміливим руки.
Хто умирає від позиченого голоду?
Хто благає неймовірно: — кинь —?
Перейди, перейди роздратовану вулицю,
Просто в вічі божевільному глянь.
Хай твій мозок і увага напружаться,
А ти розсмійся і стань!
І коли стане непривітно і холодно —
Зайди у міський сад.
Друзі мої, не бійтесь вісникі́в!
Друзі мої, не повертайтесь назад!
І хто злякається несподіваного крику —
Той оганьбив існуванням величний час.
Друзі мої, я встав і засвітив електри́ку —
Друзі мої, ніччю — це для вас!
1918 р., з книги «Дев’ять поем»
Читать дальше М. Семенко — Океания
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557857
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558226
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 08.02.2015
автор: Володимир Петков