На фотокартках кам’яніє час –
І спогадів складаються цеглинки
В будиночок минулого, де нас
Шукатимуть нащадки по картинках.
Їх буде вабити застиглий лабіринт
Із усмішок, одягнутих у дати,
Із написів незрозумілих рим,
Із побажань, що вміщують присвяти…
Нехай пильнують той чарівний дім
Від повеней, які руйнують пам’ять,
Від землетрусів пережитих днів,
Що душу найдорожчого позбавлять,
Бо це фундамент і для їх життів,
І їм рости корінням у минуле,
Щоб на даху лелекою зі снів
Щаслива доля крила розгорнула…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558205
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2015
автор: ptaha