де тільки не буває цього права
на смертність: в корі дерев,
у щілинах мурашиного будиночку,
у пташиних дзьобах,
на великих терасах маленького міста,
куди не простягнеться твій погляд,
так це у
у бік фуги, що стала відлунням місяця,
у бік могил, що перетворились на казкову
крамницю,
у тінь багаторівневого мерехтіння
червоноокого лиця,
у відгомін миши́ного співу
між вічністю логічного завершення
й логосу кінця,
женця,
посіювача,
оповідача,
історій,
історичної персони,
без якої
неможливий
фаталістський
задум,
трік-трак
ти у будиночку
під берегом
морського звіра
трік-трак
дихальний апарат
нагадує гральний апарат,
на кожен мій вдих,
можна ударити відсутністю
десяти втрат
на кожен твій вибух,
можна відчути свободу
від останнього подиху,
смертність кінцівок
опущених у воду
земного буття
смертність душі, що дається
кожному з нас задарма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558200
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2015
автор: Immortal