Наші мрії розтали, як дим
Помайданням в Донбасі вмирають…
Даючи час на роздум живим
В небеса неживих забирають.
Самі кращі до Сотні ідуть…
Безневинно – убиті вмирають.
«З хати викиньте юдо – паскуд...
І помстітесь за вбитих», волають!
Досить браття терпіть припекло.
Поки ми із .уйлом воювали
Суч. плем’я до влади прийшло,
Єзуїти й сектанти обрали…
На Олімпі убивці й бандит.
Звіроящур лукавий при владі.
Не жилець цей без доляра вид
Де грошва там хасид при посаді.
А скажіть, може, судді сидять…
Мо', манкуртів уже посадили?
Прокурори закінчена тать…
В кабінетах ще більш обнагліли.
Гнати шушваль з Вкраїни пора
Поцани вже козу задоїли…
Нехай згинуть, як вранці мара,
Поки нас ще живих не поїли.
З летаргічного вийдіть ви сну.
З небес просимо вас розбудіться.
Україна стоїть на кону…
Доки можна ще, їй прислужіться!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558050
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2015
автор: Дід Миколай