Я смутком загорнусь, щоби твої слова,
Мене вже не тривожили довіку.
Не буду гудзиком чужого рукава,
Або набридлим спогадом, без ліку...
Я смутком загорнусь, коли захочеш ти,
Зробити раптом ті, останні кроки.
Над прірвою злетять повітряні мости,
В останній рік, що вже здавався роком...
Я смутком загорнусь, зібравши у букет,
Твої старі листи, як орігамі.
Розмили сльози туш, а серце - у піке,
Папір на клапті... сіткою на зламі.
Я смутком загорнусь, якщо мої думки,
Розріжуть, пошматують, відшмагають...
Безсила, з долею, сьогодні, навпрошки...
Втікаючи від себе, не сховаюсь.
07.02.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2015
автор: Лина Лу