те літо таке старе
те літо таке вразливе
безпомічний рух дерев
кудлатих дощів приливи
те літо немов тюрма
стискається вужче й вужче
ти звичку незвичну мав
дивитись крізь очі в душу
здавалось ти був проте
залишився десь позаду
на милицях літо те
накульгує безпорадно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.06.2004
автор: Марина Ситник