Другій мамі - учителю-вихователю…

Коли  уже  вісімдесят,  -  
Поважна  дата...
Світ  все  вирує  в  круговерті  дій...
Ви  думайте,  що  Вам  ще  небагато,
Адже  в  душі  думки  ще  молоді...
Вам  хочеться  зірватись  і  побігти
туди,  де  зустріч,  і  де,  мабуть,  нове.
Дивуєтесь,  чому  сучасні  діти  
Не  хочуть  вірити  тій  правді,  що  зове...
І  пам'ять  Вам  слугує  вправно  й  чітко:
Про  нас  все  пам'ятаєте:  хто,  де  і  з  ким  сидів,
яким  життя  комусь  було  важким  початком,
і  хто  "везучим"  був  завжди,  бо  вмів
змагатись  з  викликами  долі...Перемоги
були  це  Ваші...Бо,  мов  мама,  Ви
Засіяли  надіями  дороги
Життєві  наші...Щоб  були  людьми,
Щоб  вміли  розрізнити  лжебагатство,
Щоб  у  смітник  душі  не  перевести...
Ми  вдячні  долі,  це  ж  бо  їй  завдячуєм,
Що  біля  Вас  змогли  ми  стати  першими.
І  кожна  зустріч  з  Вами,  кожне  Ваше  слово
Спадає  нам  у  душі  ніжним  пухом…
Бо  Ви  нам  вірили  і  вірите  сьогодні  –
Ми  біля  Вас  й  для  Вас  сильніші  духом…
Безмежна  вдячність  наша  святістю  сповита:
Хай  Бог  дарує  Вам  здоров’я  і  радість
Многая  літа,  многая  літа…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557969
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2015
автор: zazemlena