Коли наносять на папір слова,
Коли зі струн і клавіш сходять звуки.
Коли всі жили, як натягнута струна,
А фарб і пензля просять твої руки.
Коли із нитки творять рушники,
Коли іще, іще, іще...творити!
Щасливою себе можеш вважати ти,
Коли відчула й зрозуміла диво.
Не всі дива там, де їх чекають,
Вони нас заганяють у безвихідь.
Коли ти твориш - ти відчуваєш,
Із ситуації ти знайдеш вихід.
Коли нанесли на папір слова
Коли зі струн і клавіш зійшли звуки,
Коли всі жили, як розірвана струна,
А фарб і пензля просять твої руки.
Тобі, людино, увесь світ подякує,
Його змінила саме ти!
Отим акордом, словом, фарбою
Ти можеш далі впевнено іти!
14.6.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557955
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2015
автор: Громовиця