На небі яскраво сяє сонце.
Багато ти часу на нього чекала,
Але не є проміння ясні,
Золотаво-веснянкуваті
У твоєму житті.
І ти
Іди
За сонцем.
Там ти знайдеш щастя навічно
Того, хто для тебе сіятиме,
Як сонце в житті.
І на самоті
Він кине промінчик тобі.
І щоб передати це почуття ти не знайдеш слів.
Коли обрій зайде за хмари
Через стіни примари
Прийдуть уночі тобі віддати належне -
Твої сни.
А ти іди від сонця.
Ніч не стане чекати,
Не завжди чорна карта,
Не завжди чорна кава,
А вже майже вставати
І щоб це почуття передати
Нам не вистачить слів.
31.5.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557952
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2015
автор: Громовиця