Звідкіль прийшла ця всенародна кара,
Що мову і свободу відняла
І бог мовчить, коли горять пожари,
Коли на шиї звилася петля
Всього народу; господи, за віщо ?
За сонце що дарує щедрий плід ?
Мовчить юрба на всенароднім віче
І вірить побрехенькам цілий світ.
Зірвіть облуду, заповіти божі
Не висівайте наче попіл з голови
Убивців душі і серця порожні,
Вампірів і грабіжників з Москви.
Я заклинаю вас і проклинаю
Пекельних кар і пагуби месіїв,
Мовчить Москва і буцім-то не знає,
Що на землі є Україна крім Росії.
Що є народ в своєму таки краї,
І має право бути не в тюрмі,
Хрещені на свободу і на правду
Вартують вмерти аніж жити у ярмі.
Здобудем волю, чи в бою загинем
Від крові в ріках збільшиться води.
А як в Донбасі ми Москву зупиним,
То цілий світ врятуєм від орди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557947
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.02.2015
автор: Гончар