Пробачити змогла…

Чи  помстою  прикрила  голе  серце?
Напевно,  ні.  Пробачити  змогла.
Я  зупинила  час.  Він  вже  не  повернеться.
Душа  знесилена  в  твоїх  руках.

Та  ти  не  руш.  Не  треба.  Не  тримай.
Частинку  серця  поверни  до  раю
У  кожного  із  нас  свій  власний  край
І  не  суди  за  те,  що  я  кохаю...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2015
автор: veselka