Ти заплатиш народу моєму сповна,
За смерть синів,братів,батьків-солдатів,
Ти не людина,в людській подобі,облік сатани,
Колись ,ти,станеш на той суд перед людьми!
За стільки тих невинних сліз,смертей,убивств,
За братську ту війну,яку приніс неждано,
Душа твоя нехай в страшнім вогні згорить,
А тіло,хай те чорне вороння розтяне!
Щоб і сліду не було на святій землі,
Ні в небі,ні в пекучім пеклі,
За материнський біль,за сльози,за людську біду,
За ту війну,принесену в наш дім, запеклу!
Скажи усім,як ти живеш,чи добре спиш?
Не сняться тобі вбиті діти України?
Невинні душі, яких,Іудо,ти забрав,
Залишив біль страшний,страшні руїни!
Настане день святий,війна мине,
Лиш біль в душі ,у серці рани,
У пам*яті людській вони Герої назавжди,
Ти проклятий, на всі віки зостанеш!
У Храм Святий ідеш,скажи чому?
Кому ж ти молишся Іудо?
І хрест Святий на груди,ти,кладеш,
А десь з вини твоєї гинуть люди!
Та ти не віриш ні у Бога,ні в сатану,
Ти є Іуда,що Христа продав розп*яти,
Такі,як ти ,не мають ні спокою, ні сну,
Лиш мрієш,де знов війну тай розпочати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557561
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2015
автор: Леся Утриско