Отямтеся, панове. .

Отямтеся,  панове..
Не  вічно  ж  панувати!!!
Та  скільки  ж  має  крові,
Вам  руки  омивати?...
За  що  вмирають  люди,  
На  рідній  Батьківщині?
Чи  довго  плакать  будуть
Мами  в  моїй  країні?
Якщо  вантаж  не  в  силу-
Не  варто  мудрувати..
І  нашу  Україну
За  "рубль"  продавати!!!
Вам  вірили-Ви  клялись,  
Чоло  в  народ  хилили,  
Упевнено  всміхались,
Чому  ж  притихли  нині?!...
Щодня  вмирають  люди,  
Бомблять  міста  із  градів
І  панахиди  чутись,
Над  тим,  що  є  ховати...
В  підвалах  плачуть  діти,
Скалічені  сироти,  
А  Ваші  чада  підуть
Вмирати  із  народом?
Ви  спробуйте  спитати
Про  це  свою  дружину,
Чи  благословить,  як  мати
На  смерть  свою  дитину?...
Отямтеся,  панове..
Не  вічно  ж  панувати!!!......
Ми  хочем  мирно  жити,
Не  хочемо  вмирати...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557372
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2015
автор: Наталка Жвава