Навряд чи зможуть передать слова,
Ту глибочінь нічного неба,
Коли йде обертом від щастя голова,
Коли ти поруч, і нікого нам не треба.
Намет зали́шили, віддалися природі.
Багаття тліє десь неподалік.
Додали тіні еротизму, твоїй вроді.
В очах вогонь, червоний сердолік.
Сузір’я дивовижні, мов картини,
Історії свої, розповідають нам,
А ми, як Інь і Янь, ми дві частини,
Даємо фору еротичним снам.
Чумацький шлях розсипав небом ясні зорі.
Плеяди линуть з горизонту в майбуття.
З обійм кохана і цілунків тво́їх,
Назад уже не має вороття.
Ніч, зорі, ми і магія кохання,
Закоханий, щасливий погляд твій,
Тіл, душ, сердець гаряче поєднання,
Бажання й пристрасті шалений буревій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2015
автор: Вадим Кравець