[i]А пам'ятаєш, його звали - Кузьмою,
Він співав, для нас, із тобою...
І про місця, щасливих людей,
Він був повен, світлих і яскравих ідей...
А ти відчуваєш, його нам - бракує,
І серце, за втратой, шкодує...
Він не міг, при кривді - мовчати,
Коли треба було, за правду, кричати...
Ти знаєш, він був, із тих щасливих людей,
Та спалахнув, немов - Прометей...
Та пам'ять про нього, не згасне -
Хоч і обірвалося, життя... Завчасно...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556973
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.02.2015
автор: Валерій Кець