Так рідко пишеться щось хороше,
Що серце й душу приводить в лад.
Слова так рідко на перли схожі,
Рядки не квітнуть вінком троянд.
Життя, по суті, і є поема,
От тільки щось в ній весь час не так.
Невчасно станем, кудись звернемо,
То тут не в риму, то там не в такт.
Та й ми далеко не всі поети,
Хтось драму пише, хтось пише твір.
І кожен власні падіння й злети
Жбурляє спогадом на папір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556946
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2015
автор: Іван Блиндюк