після 500 днів любові
мої очі із веселкою в дзеркалах
піднялись вгору
мої очі смішно-сумно дивились
як твої руки цілує
маленький Бетховен
після 500 днів любові
моїм необачливим старцям
залишалось молитись
залишалось мирувати
ненаситні спогади і далі
продовжувати бігти
після 500 днів любові
сусідські ворони
вперше стали на коліна
хоча і невинні вони
і ми з тобою теж
начебто чисті
у цих білих стінах
продовжуємо мовчати
хоч ми не вовки
а лиш вірні собаки
пошепки кажемо «лишися»
хоч і так важко нам обом
коли помирають герої
мого ще триваючого дитинства
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556728
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2015
автор: Антон Геч