Твій погляд мене потроху обмотує...
Наводить на думку про те, що не збудеться.
Щось бродить між нами, легке і природнє,
Як губи розтріскані кригою вулиці.
Не втримає слово — крізь сльози обвалиться
Прощання-пробачення на втомлені плечі.
Це масло запахне тепер по-інакшому —
Щось поміж тобою, мною і вечором.
Вкусити — боятися. Здаюся — оп'я́ніти.
Просочиться доторк крізь спину у вилиці.
Якщо обирати між батагом й пряником, —
То я обираю втечу. Самітництво.
Всміхаюсь, як згадую. Ні, зовсім не весело.
Лишитись загадкою і мучитись з нестяму.
Куштую. І присмак до болю нагадує
Любов. Гірку начинку солодкого Всесвіту...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556708
Рубрика: Присвячення
дата надходження 02.02.2015
автор: Sandra CurlyWurly