Кузьмі Скрябіну!

Я  не  вірю!  Ні  не  вірю.
Цього  ніяк  не  може  бути,
І  я  не  можу  це  збагнути...
Від  несподіванки  дурію.
Не  розумію,  що  збагнути?
Ти  вчора  був,  тепер  нема.
Німа  стоїть  твоя  стіна,
Я  хочу  лише  тебе  чути.
Твої  пісні  -  то  моя  мрія,
На  них  я  виросла,  жила;
Яка  ж  погана  злая  сила?
Забрати...  Як  тебе  змогла?
І  зараз  я  вмикаю  ровер,
Від  болі  серця  все  жену,
Усе  збагну!  Ні  не  збагну.
Його  нема  і  він  загинув?
І  як  і  всі,  я  не  сама,
Шукаєм  ми  в  очах  любого,
Не  буде  більше  вже  такого...
Таких  як  ти,  як  ти  нема.
...Співає  серце,  тихо  значить,
Душа  співає  навпаки;
У  кожного  свої  смаки;
Сумує  мрія,  вона  плаче...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556690
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2015
автор: Бажена Володиєвська