Крилами білими - білими, вже для Сонця тепер синіми… він злетів до нових мрій.
Його душу вільну - гартовану, для ворожих давно сховану Небо вкрало під крики.: «Стій!»
Його пісню тілом зболену, у натхненні серцем вплакану, люди кричали: « Співай!»
Олівцями з терпкою фарбою, а для когось тонкими голками змалювали Загублений Рай.
А тепер він буде Мовчати, десь на радіо старою піснею , десь в навушниках темних ночей,
Він в життєвому сірому транспорті, невагомому бурому Всесвіті створив місце Щасливих людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556609
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2015
автор: Tetyana_Shulga