я ламатиму тобі ребра
від обіймів палкого кохання
відриватиму тобі крила щоб від мене
не полетів
я все чую беззаперечно із німого твого зітхання
але я божевільна від тебе як би ти того не хотів
я до ніг твоїх буду кидатись кожен раз як ти вирішиш бігти
і у тебе в ногах буду спати
все що скажеш та тільки не йди
я з тобою завжди і навіки
ми з тобою як стомлені діти ми з тобою утрачені люди
син і донька страшної біди
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556442
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2015
автор: Марія Крижана