За стільки днів нарешті просвітліло.
Земля вдягнула сонячний сувій.
Ще не уся туга з душі злетіла.
Та свіжий вітер закрутився в ній.
Чуття розполовинились таємні.
Мережать віру промені ясні.
І світ обійми простяга душевні.
І Бог малює щастя на вікні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556341
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)