Лютує кров нестримна та п"янка,
Здається, то - дев"ятибальний вал,
Твоя завмерла на плечі рука,
Лукавий погляд обіцяє - шквал...
Лютує кров, шумить у скронях так,
Неначе сипле попелом вулкан...
Слова туманять, як духмяний мак, --
Ворожкою настояний, дурман.
Лютує кров, багаттям у душі,
Полум"я стріли так нестримно -- вниз...
Колись з тобою ми були... чужі...
Одної ночі ти мені наснивсь...
Лютує кров... умили сльози плоть,
Щомиті сонця спалахи вночі...
Бажання ми не в силах побороть,
І слів нема, лиш стогін. Чий?.. звучить.
28.01.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556166
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Лина Лу