Чудовий день,нічого сказати.
Веселе сонечко світить на поля барвисті.
Ніхто ніколи й не міг сказати,
що завтра буде смертний, голодний 33-й.
І ось тіла,один поперед одним,
уста батьків,дітей усіх хто поряд з ними,
мовчать, бо нічого сказати,набрякли,втомилися від утоми.
А ті хто промовляють,уже останнє слово,
батьки до діточок своїх:
"Ти з"їж мене,хоч будеш мати силу,
хоч будеш мати крихту,боротись за країну!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556087
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Життэво