Хвилина мов день, а день наче вічність,
До літа ще ціла зима.
Буття незбагненне немов потойбічність,
Коли тебе поруч нема.
Закляк мій годинник, заціпило стрілки,
Спинилася в річці вода.
Засохли зелені на дереві гілки,
Сповільнилась серця хода.
Стулила в долонях я стомлену душу,
Щоб трохи зігрілась вона.
Без тебе не хочу, а все таки мушу,
Самотність цю пити одна.
Ось скрипнули двері, не сон, не здалося,
Твій вгадую з тисячі крок.
Ти поруч- живу, знов життя почалося,
Щаслива, лечу до зірок!
Т. Семенченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556070
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Тетяна Семенченко