Сонце не завжди світить в нашу сторону,
Перестаньте годувати себе іллюзіями, що
Весь світ протягує нам свої долоні,
Покладайтеся лише на самого себе,
Часто життєва дорога занадто заплутана, тому не
Слухайте серце і свій внутрішній голос,
Люди свідомо будують від всіх барикади,
Ми так часто помиляємося, не думайте, що,
Хтось обов'язково намагатиметься вам допомогти,
Іноді навіть близькі люди зраджують нас,
Ніщо не вічне та не вірте брехні, що,
Пам'ять закарбує наші вчинки, хоча й,
Історія завжди буде вас переконувати в протилежному,
Зло завжди перемагає добро,
Життя контрастне, та не хочеться вірити, що
Буде світло в кінці тунеля.
Іноді не все так погано. Прочитайте вірш знизу догори.
Оригінальна ідея належить Джонатану Ріду, яку він втілив у вірші "Втрачене покоління".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555995
Рубрика: Верлібр
дата надходження 31.01.2015
автор: VDMK