Здійнялася земля на диби.
Запалила заграву хуртеча.
На порозі пігмея хорти…
З калашами паскуди на плечах.
Як собаки в Донбас упились.
Здичавілії кровю вмивають.
Терикони і ті піднялись…
Порятунку у Бога благають.
Озвіріли ординські кати.
Генетична в гієни потреба.
І горять українські хати…
Сотня дивиться з докором з неба.
Плаче мати убитих солдат.
На Майдані невинно й в Донбасі.
На відстріл нас веде Каганат…
У передсмертнім своєму екстазі.
Та зростуть ковилою степи.
І піднімуться знищені храми.
Пам'ять наша поставить хрести…
Закарбує сьогоднішні шрами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555981
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2015
автор: Дід Миколай