Там гучні лунають дзвони,
Гіменея славлять знов.
Сиплють золотом ікони,
Із усміхнених церков.
Бо зійшла, щоб освітити,
Небо вранішня зоря,
Молодих благословити,
Доньку самого царя!
Пелюстки троянди килим
Укривають,
тінь тремтить...
У повітрі, срібним пилом,
Промінь сонця мерехтить.
Наречена у чеканні...
Блиск смарагдових очей,
Переповнена коханням,
Від омріяних ночей...
Бачить посмішки та заздрість,
В серці смутком
жалить щось...
"Ми з любов"ю, навіть старість,
Стрінемо..."
Все уляглось.
Засміялась,
завтра в мандри,
В любощах і день, і ніч...
А в кутку - сестра Кассандра,
Просить слова,
віч-на-віч...
"Що вона там знову хоче,
Так набридла, не піду!
Чом відводить раптом очі,
Накликає знов біду?
Я кохана і щаслива,
Хай там що!.."
Та всупереч,
Долі, бавиться грайливо...
Повернулась
і на... меч...
30.01.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2015
автор: Лина Лу