Який важкий тягар на плечі впав,
Бо коли знову чуєш, а не хочеш,
Прохання звідусіль... і потерпав,
Розбивши не одне, серце жіноче...
Який важкий тягар, хіба ж хотів,
Сльозами окропити ненароком?
Потішив душу, кинув кілька слів...
А відтепер нестерпно і жорстоко
Який важкий тягар додолу гне...
Наповнює думки:" За що, провина?"
Удвох пили бажання чарівне,
Та присмак не помітили... полину...
29. 01.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555901
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2015
автор: Людмила Світаєва