Могила (Голокост. 1941)

Могила.  Голокост.  Ружин.  10  вересня  1941.  750  євреїв  ростріляних,  пристрелених,  закопаних  заживо  на  Могилі*.

                     [color="#0022ff"]    [i]  *Довго-довго  ворони  зліталися  на  Могилу
                             І  їх  крик  було  чути  далеко-далеко  [/i]
                                                                   (народні  спогади)
[/color]
Світає,  а  тиша  пахне  горем,
А  тиша  пахне  бенкетом  вороння*  –
Між  сонцем,  правдою  і  полем
Роса  здригається  зрання.  Війна  –
Кипить  заобрій…  чадіють  зорі…
Тут  кривда  захід**  кров’ю  розп’яла:
Заплаче  хто?  Місяць  на  дозорі?  
Євреї  йдуть  у  пастку  край  села…
Надії  ніц  –  мовчечки,  покірно  –
Кнутом  шмагає  доля.  Кривіє  тінь.
Покірно  самим  собі  тернину  –
Могилу  копати  задля  хотінь
Чужих  й  несамовито-звірських;
Задля  всевладдя  над  всевсим…
Життя  одне  й  Бог  сумує  грізний
І  точить  спис  відплатищем  кривим…
                                             *
Могила  дихала  і  тріскалась  земля
І  вечір  сповивав  її  імлою,
Могила  байдужістю  і  житом  поросла
І  дикому  свавіллю  даниною.



Могила  (власна  назва)  –  ще  з  хазарських  і  монголо-татарських  часів,  де  були  великі  битви  поле  носить  назву  Могила,  там  же  були  викопані  траншеї  і  для  холокосту.  

захід**  -  захід  сонця

-----------------------------------------------------

В  ті  сташні  дні  моя  бабця  спасла  єврейського  хлопчика  якому  було  2  чи  3  роки  і    який  дивом  лишився  живий,    діти  його  знайшли  в  заплаві  Раставиці  і  таємно  сховали  дома  під  ліжком.  А  в  будинку  були  розквартировані  німецькі  військові.  
Вірш  повернув  в  інше  русло,  але  я  думаю  вернутися  до  даного  факту.

В  наших  краях  завжди  до  звичайних  євреїв  ставилися  з  жалістю,  тому  що  вони  жили  дуже  бідно  в  порівнянні  з  українцями  (куркулями  і  міщанами)  (по  переказам).
-----------------------------------------------------

Зараз  з  вуст  Корчинського  випливла  страшна  правда  –  яку  знав  народ,  але  ніхто  не  озвучував  –  він  сказав:  «Чи  вибачаться  євреї  перед  євреями  за  Голокост…»,  -  правда  просочилась  і  всі  зали,  що  ініціатива  Голокосту  єврейських  сектантів,  яку  втілив  у  виконання  Гітлер…  
п.с.  –  я  не  люблю  Корчинського,  але  як  українського  ідеолога,  наставника  молоді  і  главу  «Братства»  дивлюся.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555834
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 30.01.2015
автор: *SELENA*