[b] [color="#d11919"] Кулішезнавцю, члену Спілки письменників
України, лауреату Огієнківської премії,
земляку, людині з активною життєвою
позицією і просто,- хорошій людині....
76 [/color] 76
[i][/i][/b]
[b][color="#1bbf1b"]Нам Московщина не минулася,-
Українець вже звик до ярма,
Тільки велети духу не гнулися,
Та для них - забуття і тюрма.
Конотоп чи Батурин туманились,
Десь губились в імперській імлі,
А Герої всі наші поганились,
Як і все на бунтарській землі…
Тож завжди,- в вік протестів, прострації,
Підневільно - важкого життя,-
Хтось повинен був з велетів нації
Обскрібати кору забуття.
Бог на Вас показав, дав Вам келію,
Дав завдання кору ту скребти,-
Під низькою радянською стелею
Загойдалися правди мости…
Випливала з туману подія...
Лики духу зростали в очах...
Очищалась від намулу мрія,
Ставав зримим імперський замах...
Дай же, Боже, Вам сил та наснаги,
Бо ще треба скребти та скребти,-
Щоб свої жовто – синії стяги
Донести до людської мети.
Вас когорти, - та й стаєнь багато,-
Наші Авгії й зараз не сплять…
[/color][i][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555826
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.01.2015
автор: Янош Бусел