Ти завантажував в мою свідомість почуття,
Що викликали збурення лептонів...
Метеоритом пронизав розмірене життя,
Шукаючи...мов Гіггз своїх бозонів...
Причаювався в тих...несмілих поступах думок,
Вичікуючи сил, вітрів попутних...
Не обіцяв осяйний шлях, з палаючих зірок,
Не думав дарувать вогнів салютних...
Але таким теплом...обігрівав моє єство,
Створивши свою "Місячну сонату"...
Що ті акорди...промовляли справжнім торжеством,
Плелись в душі, мов лози винограду...
Ти дав прискорення в колайдері...тим відчуттям,
Активізуючи потік адронів.
І обіймались кварки, антикварки...з сум'яттям,
Нехтуючи законами нейронів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555700
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2015
автор: Лілея Дністрова